І сів Він навпроти скарбниці для допомоги в АТО, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала десять гривен.
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
===================================
Серед заможніх сьогодні модно жертвувати в АТО і за те просити грамоти або ще якісь преференції. Вони потім розмахують цими грамотами або вішають їх «скромно» на стінку в кабінеті. Багато хто з них прямо або побічно винні в тому, що відбувається в Україні. Але тепер вони переобулись в польоті (як каже один мій знайомий), і ось вони вже патріоти.
Сьогодні я хочу написати про тих, хто приносив останнє. Грошіі, їжу, одяг. Хто постійно картав себе за те, що не може дати більше. Хто, віддавши останнє, пішов плести маскувальні мережі і допомагати у волонтерських центрах, а коли не було сил, просто молився і плакав. Сотні тисяч безіменних волонтерів! Це ваш день. Ви не вважаєте себе такими, ви ніколи не будете рвати сорочку і кричати, що допомагали в АТО. Ви не повісите грамоту на стіну (та й немає у вас ніякої грамоти, за «десять гривень» її не дають). АЛЕ, є ТОЙ, Хто точно знає вашу жертву. Ви вітдали все що змогли і більше. Спасибі вам.
ЗИ. Всім справжнім волонтерам, які отримали нагороди та грамоти, теж величезне спасибі. Я не проти нагород і грамот.
